Дуже цікавий вид роботи для дітей - малювання на піску та малювання кольоровим піском. Складно переоцінити позитивний вплив малювання на дитину. Це не просто розвага, гра, вміння відтворити навколишній світ. малювання спияє гармонійному розвитку дитини та формування таких базових якостей особистості, як самостійність і креативність.

         Малювання сприяє розвитку дрібної моторики. а як наслідок - розвитку мовлення і розумових здібностей. У дітей розвивається координація рухі. Дитячі пальчики стають більш сильним, спритними, вмілими. Окрім цього, малювання сприяє розвитку пам'яті, уваги, зосередженості. У творчому процесі дитина навчається розрізняти кольори та їх відтінки, у неї формується поняття про форму, величину, кількість. Через малювання дитина пізнає навколишній світ по-новому, запам'ятовує його і вчиться його любити. Ще не вміючи виражати свої емоції словами, дитина чудово "розповідає" про них фарбами. Багата фантазія, ініціативність, уміння приймати рішення, самосійність у їх втіленні, посидючість, зосередженість активно формуються під час малювання і в майбутньому обов'язково знадобляться дитині.

Поради психолога

     Немає на світі нічого простішого і доступнішого, зручнішого і різноманітнішого, живішого і об'ємнішого за пісок. Ідея пісочної гри чудова, оскільки пісок є тим дивовижним природним матеріалом, який здат­ний водночас передати багато чого: відчуття розма­їття природи, можливостей свого тіла, сутності життя з його плинністю, несподіваністю, безліччю форм.

      Що головне у цій грі? Насам­перед те, що вона дає можливість дитині або цілій групі дітей реально створювати картину світу в живому тривимірному просторі. Дитина діс­тає можливість будувати свій осо­бистий світ, модель свого мікрокос­му, відчуваючи себе його творцем. Усе просто, зручно й раціонально в цій грі, відшліфованій багатьма по­коліннями дітлахів.

   При цьому гра не потребує яко­гось особливого обладнання. Для ігор у приміщенні досить на двох ді­тей невеликого ящика (70x60x15см), наполовину заповненого чистим піском. Поряд поставте коробки з камінчиками, черепашками, шиш­ками, гілочками, квітами, фігурками людей, птахів, риб, тварин, казко­вих персонажів, кубиками, містка­ми, будиночками, машинками. Крім того, потрібна вода, щоб змочувати пісок для роботи з ним.

     Яким дітям особливо потрібні ці ігри? Дітям з проблемами в психіч­ному розвитку, труднощами у спіл­куванні, агресивним, вередливим, конфліктним тощо. І практика, і до­слідження науковців свідчать про високий психотерапевтичний ефект Пісочниці. Вона допомагає дитині позбутися страхів, сором'язливості, конфліктності у спілкуванні та багатьох інших проблем. Виявилося, що негативні емоції, конфлікти й страхи дістають своє символічне вираження у роботі з піском. Поступово в процесі спільного з ровесниками створення пісоч­них картин негативні тенденції в дітейслабшали й зникали — немовби йшли в пісок. Взаємини малюків ставали рівнішими й доброзичливішими. Як впливає на дитину сендплей?    Відомий американський педагог С. Куломзін від­значає: "Пісочниця не тільки розвиває творчий по­тенціал дитини, активізує просторову уяву, образно-логічне мислення, тренує дрібну моторику рук, але ненав'язливо,   поволі  налаштовує дітей на осягнення моральних істин, поняття про добро і зло, сприяє по­будові гармонійного образу світу".

Пісок часто діє на дітей, як магніт. Перш ніж малюки усвідомлять, що роблять, їхні руки самі починають просіювати пісок, будувати туне­лі, гори тощо. А якщо під рукою є мініатюрні фігурки, іграшки, тоді з'являється цілий світ, розігрують­ся вистави — дитина повністю за­нурюється в гру. Психотерапевти твердять: пісок, який має власти­вість пропускати воду, так само по­глинає і негативну психічну енер­гію, тож взаємодія з піском очищує енергетику людини, стабілізує її емоційний стан.

Таким чином, спостереження і досвід доводять: гра з піском позитивно позначається на емоційному самопочутті дітей і дорослих, що робить її прекрасним засобом для "турботи про душу". (Саме так пере­кладається термін психотерапія).

     Головну мету пісочної терапії мо­жемо сформулювати так. Гра з піс­ком має дати дитині можливість по­збутися психологічних проблем за допомогою перенесення їх назовні, на площину Пісочниці, у світ фанта­зій, і формування відчуття контролю над своїми внутрішніми почуттями і мотивами. Граючи з піском, малюк може виразити свої емоційні переживання, звільняється від страхів, пережи­те не завдає йому психічної травми. Завдання пісочної терапії узгоджуються з внутрішнім прагненням дитини до самоактуалізації. Мета такої терапії — не змінювати дитину, не прищеплювати їй якісь спеціальні поведінкові навички, а дати їй можливість бути самою собою, са­мовиражатися.

    У процесі проведення пісочної психотерапії ви­діляють три стадії гри з піском: хаос, боротьба та розв'язання конфлікту.

На стадії "хаосу" дитина намагається ухопити як­найбільше іграшок, безладно розміщує їх на пісочному аркуші, часто перемішує їх з піском. Такі дії свідчать про тривогу, страх, сум'яття, недостатність позитивної внутрішньої динаміки. Через "хаос" відбувається по­ступове "проживання" психоемоційного стану та звільнення від нього. Багаторазове повторення пси-хотравмувальної ситуації, дає змогу змінити емоційне ставлення до неї. Стадія "хаосу" може тривати від од­ного до кількох занять. Можна помітити, як поступово зменшується кількість фігурок, що використовуються для створення картини, і з'являється сюжет.

Стадію "боротьби" можна спостерігати у складних дітей, підлітків, дорослих. На пісочний аркуш несвідо­мо переносяться внутрішні конфлікти: агресія, обра­зи, тривога, нездужання, реальні конфліктні взаємини тощо. Персонажі в пісочниці вбивають одне одного, між ними точаться сутички, війна, важке протибор­ство. Через певний час можуть з'явитися герой або сили, які наводять лад і відновлюють справедливість.

На стадії "розв'язання конфлікту" можна спостері­гати благополучніші картини: мир, спокій, повернення до природних занять. Юнг стверджував, що процес гри з піском вивільняє заблоковану енергію та "акти­візує можливості самозцілення, закладені в людській психіці".

        Гру з піском не можна інтерпретувати. Психолог має виконувати роль уважного глядача. Його позиція — активна присутність, а не керівництво процесом

Арт-терапія на допомогу педагогу

 

       Даний психотерапевтичний напрямок має переваги поміж інших, тому що це невербальна форма роботи. Це важливо для тих, хто має мовні вади, труднощі у вираженні почуттів, переживань. Образотворча діяльність є засобом з’єднання між дитиною та дорослим. Цей психотерапевтичний напрямок дозволяє обходити свідомість дитини є засобом вільного самопізнання.

Арт-терапія включає в себе:

          Нетрадиційні напрямки образотворчої діяльності, направлені на корекцію мотиваційної сфери дитини, що передбачає психологічний супровід сюжетних ліній, створених дитиною.         

                                

 Створення колажів з малюнків, фотографій, символів, природних матеріалів навчає дитину “спілкуватися” з навколишнім середовищем.

 

 

 

 

 

Малювання на тканині губкою, пальцями та долонями підвищує потреби в активності та реалізації моторних та емоційних можливостей.

         На протязі заняття діти не тільки отримують задоволення від пізнання навколишнього світу, але й вчаться керувати собою та відчувати темпоритм сюжету.

 

 Ляльковий театр спрямований на формування емоційної сфери дитини,розвиває  пам’ять, мислення, увагу та уяву.

         Особлива увага приділяється відтворенню фантазії дитини. При цьому дотримуються основних правил арт-терапії: дитина має право вибирати вид та зміст своєї творчої діяльності, працювати в своєму особистому темпі, врахування індивідуальних особливостей дитини, підбір певних видів діяльності, які окрема дитина спроможна виконати і отримати результат, регламентування роботи дитини, що дає змогу підвищити зосередження уваги. Такі правила дають змогу стимулювати пізнавальну активність дитини, організувати поведінку, підвищити самооцінку.

      В Україні люди здавна мають тонке почуття прекрасного і потяг до мистецтва. А діти особливо розуміють красу і здатні творити вже в ранньому віці. Саме тому було обрано  роботу з папером.

     Універсальність паперу важко переоцінити. Папір знаходить примінення майже у всіх областях діяльності людини. Творчість - не виключення. Папір - дуже виразний та піддатливий матеріал. З нього можна створити цілий світ. Існує багато видів паперової творчості. В нашій країні найбільш відома паперова творчість орігамі, проте це лише однин з напрямків серед народних паперових мистецтв, дуже цікавим  видом роботи з папером виявився квілінг.

        Діти в процесі занять розвивають мислення, зорову пам'ять, творчу уяву, художні здібності. Засвоюють графічне і живописне уміння, навики, вчаться спостерігати, аналізувати предмети і явища навколишнього світу. Завдяки такій роботі у дітей змалечку розвиваються такі риси як фантазія, уважність, акуратність, просторове та аналітичне мислення, дрібна моторика рук і головне - любов до творіння!

     Ця робота надзвичайно цікава, вихованці працюють у дружньому колективі, вчаться допомагати один одному, стимулюють один одного.