АЛГОРИТМ

дій у разі надходження повідомлень

 про замінування ДНЗ №24  «Вогник»

під час дії сигналу оповіщення цивільного захисту

 «Увага всім»,  «Повітряна тривога»

І.Загальні положення

1. Цей алгоритм визначає механізм реагування поліції, ДСНС , дошкільного закладу  щодо швидкої та безпечної евакуації учасників освітнього процесу в разі повідомлень про замінування  дошкільного закладу(ДНЗ) під час дії сигналу  оповіщення  цивільного захисту «Увага  всім», «Повітряна тривога».

2. У цьому алгоритмі  терміни вживаються  в таких значеннях:

- команда реагування ДНЗ – працівники закладу, перелік яких затверджений наказом директора, на яких покладається здійснення заходів щодо евакуації учасників освітнього процесу в разі надходження повідомлень про замінування ДНЗ під час сигналу оповіщення цивільного захисту «Увага всім», «Повітряна тривога».

- працівник ДНЗ – особа, яка працює в закладі на педагогічній посаді, інші особи, які працюють в закладі та залучені до освітнього процесу в порядку, що встановлюється ДНЗ.

- евакуація учасників освітнього процесу в разі надходжень повідомлень про замінування закладу освіти під час дії сигналу оповіщення цивільного захисту «Увага  всім», «Повітряна тривога» - заходи, які організовуються та відпрацьовуються в ДНЗ для  швидкої і безпечної евакуації учасників освітнього процесу.

          Інші терміни в цьому алгоритмі дій вживаються  у значеннях, наведених у Кодексі цивільного захисту України, Законах України «Про освіту», «Про національну поліцію», Положенні про організацію оповіщення  про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та організації зв’язку у сфері цивільного захисту, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2017  року №733, спільного наказу Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства освіти  і науки України від 18.08.2023 №685/1013, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2023 за №1583/40639.

ІІ. Порядок дій для належної організації   евакуації учасників освітнього процесу

1. Керівник (директор) ДНЗ з метою створення  умов безпечної та швидкої евакуації учасників освітнього процесу в ДНЗ:

• Організовує, забезпечує та контролює виконання заходів, спрямованих на створення безпечних умов перебування учасників освітнього процесу  в ДНЗ.
• Розробляє та затверджує план евакуації, порядок оповіщення учасників освітнього процесу та алгоритм дій  у разі надходження повідомлень про замінування закладу освіти  під  час дії сигналу оповіщення цивільного захисту «Увага  всім», «Повітряна тривога».
• Створює команду реагування ДНЗ, затверджує її склад ( не менше ніж три працівника ДНЗ та розподіляє між ними обов’язки щодо вжиття заходів  реагування у разі надходження повідомлень про замінування ДНЗ під час дії сигналу оповіщення цивільного захисту «Увага  всім», «Повітряна тривога».
• Уживає заходів щодо унеможливлення доступу на територію, будівлі, захисної споруди цивільного захисту, яка передбачена для укриття працівників ДНЗ та здобувачів освіти ДНЗ у разі надходження повідомлень про замінування ДНЗ під час дії сигналу оповіщення цивільного захисту «Увага  всім», «Повітряна тривога».
• Уживає заходів щодо унеможливлення доступу на території, будівлі та наявної захисної споруди цивільного захисту, яка передбачена для укриття працівників та вихованців ДНЗ у разі надходження сигналу оповіщення цивільного захисту «Увага  всім», «Повітряна тривога».
• Забезпечує проведення уточнення не рідше один раз на шість місяців визначених об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, маршруту руху до них, надійності охорони ДНЗ (запірні пристрої на вікнах, засобів та систем протипожежного захисту, комплексу тривожної сигналізації з передаванням тривожних оповіщень на пункти централізованого спостереження охорони).
• Забезпечує ознайомлення учасників освітнього процесу  ДНЗ  з планом евакуації та порядком оповіщення у разі надходження повідомлень про замінування закладу освіти під час дії сигналу оповіщення цивільного захисту «Увага  всім», «Повітряна тривога».
• Забезпечує належне функціонування об’єктової системи оповіщення  (гучномовці, сирени), засоби охорони та систем протипожежного захисту ДНЗ.
• Контролює відповідність стану будівель, приміщень, інженерно-технічних комунікацій, устаткування, обладнання в ДНЗ чинним стандартам, правилам, нормам, не рідше ніж один раз на шість місяців організовує перевірку таких приміщень та території ДНЗ постійно діючою технічною комісією ДНЗ із складанням акту.
• Ознайомлює учасників освітнього процесу з переліком необхідних речей , які потрібно взяти із собою в укриття.
• Організовує проведення щороку заходів (навчання, трунування, тренінги) щодо дій учасників  освітнього процесу в разі надходження повідомлень про замінування закладу під час дії сигналу оповіщення цивільного захисту «Увага  всім», «Повітряна тривога», не рідше ніж чотири рази на рік.

2. Команда реагування ДНЗ:

• розробляє та подає на затвердження  директору ДНЗ алгоритм дій учасників освітнього процесу  у разі надходження надходження повідомлень про замінування закладу під час дії сигналу оповіщення цивільного захисту «Увага  всім», «Повітряна тривога».
• Здійснює навчання (тренування, тренінги) учасників освітнього процесу  згідно з алгоритмом дій  у разі надходження надходження повідомлень про замінування закладу під час дії сигналу оповіщення цивільного захисту «Увага  всім», «Повітряна тривога».
•   У разі надходження надходження повідомлень про замінування закладу під час дії сигналу оповіщення цивільного захисту «Увага  всім», «Повітряна тривога» діє згідно з алгоритмом дій.
• Здійснює розподіл учасників освітнього процесу  в укритті з урахуванням місткості та розташування.
• Ознайомлює учасників освітнього процесу з  місцем розташування укриттів фонду захисних споруд цивільного захисту , які використовуються у разі надходження надходження повідомлень про замінування закладу під час дії сигналу оповіщення цивільного захисту «Увага  всім», «Повітряна тривога».

3. Дії працівника ДНЗ у разі надходження повідомлень про замінування закладу освіти під час дії сигналу оповіщення цивільного захисту «Увага  всім», «Повітряна тривога»:

•  У  разі спрацювання системи оповіщення ДНЗ заспокоює дітей, інструктує щодо дій.
•  Повідомляє батьків  про переміщення дітей до укриття.
• Організовує одягання, бере тривожну валізу,  рахує дітей.
• Вживає заходів щодо проведення евакуації безпечним шляхом, визначеним командою реагування ДНЗ.
• Після прибуття в укриття перевіряє ще раз кількість дітей. У випадку відсутності когось із дітей, повідомляє адміністрацію.
• В укритті розміщує дітей відповідно визначених місць для ігор та занять, інструктує , заспокоює.
• В укритті перебуває до отримання інформації про «Відбій повітряної тривоги»
• Бере участь у навчаннях (тренуваннях, тренінгах) щодо виконання дій з евакуації  учасників освітнього процесу згідно з алгоритмами  у разі  надходження повідомлень про замінування ДНЗ під час дії сигналу оповіщення цивільного захисту «Увага  всім», «Повітряна тривога».

4. Алгоритм дії у випадку сигналу небезпеки

• Відповідальна особа вмикає  систему оповіщення ДНЗ
• Вихователь разом з пом.вихователя  організовує дітей якомога швидше одягнутись, покинути  будівлю ДНЗ і рухатись колоною по двоє до раніше визначеного укриття.
• Відповідальна особа  після оголошення  сигналу оповіщення цивільного захисту «Увага  всім», «Повітряна тривога» ретельно перевіряє усі приміщення закладу на відсутність у них учасників освітнього процесу а працівників закладу, і по завершенню перевірки прямує до раніше визначеного укриття.
• Після прибуття на визначене місце, укриття , вихователь перевіряє наявність усіх дітей за списком.
• Під час перебування в укритті, вихователі здійснюють необхідну підтримку і всі заходи для спокійного перебування дітей в укритті.
• Після завершення небезпеки (не підтвердження факту замінування) вихователі та відповідальні особи знаходяться до моменту оголошення відміни  сигналу «Повітряна тривога».
• Після завершення небезпеки (не підтвердження факту замінування) вихователі та відповідальні особи організовують повернення учасників освітнього процесу до запланованих заходів, а також перевіряють наявність дітей в укритті після завершення небезпеки.

ЗАТВЕРДЖЕНО

__________Директор ДНЗ №24

_________Раїса Кравченко

АЛГОРИТМ

дій у разі нападу або ризику нападу на ДНЗ №24  «Вогник»

І.Загальні положення

1. Цей алгоритм визначає механізм дошкільного закладу  щодо швидкої та безпечної евакуації учасників освітнього процесу або блокування приміщення  в разі повідомлень про напад  або ризик нападу на  дошкільний заклад (ДНЗ)

2. У цьому алгоритмі  терміни вживаються  в таких значеннях:

- команда реагування ДНЗ – працівники закладу, перелік яких затверджений наказом директора, на яких покладається здійснення заходів щодо евакуації або блокування в приміщенні учасників освітнього процесу в разі надходження повідомлень про напад  або ризик нападу

- працівник ДНЗ – особа, яка працює в закладі на педагогічній посаді, інші особи, які працюють в закладі та залучені до освітнього процесу в порядку, що встановлюється ДНЗ.

- евакуація учасників освітнього процесу в разі надходжень повідомлень про процесу в разі надходження повідомлень про напад  або ризик нападу - заходи, які організовуються та відпрацьовуються в ДНЗ для  швидкої і безпечної евакуації учасників освітнього процесу.

          Інші терміни в цьому алгоритмі дій вживаються  у значеннях, наведених у Кодексі цивільного захисту України, Законах України «Про освіту», «Про національну поліцію», Положенні про організацію оповіщення  про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та організації зв’язку у сфері цивільного захисту, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2017  року №733, спільного наказу Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства освіти  і науки України від 18.08.2023 №685/1013, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2023 за №1583/40639.

ІІ. Порядок дій для належної організації   евакуації учасників освітнього процесу

5. Керівник (директор) ДНЗ з метою створення  умов безпечної та швидкої евакуації учасників освітнього процесу в ДНЗ:

• Організовує, забезпечує та контролює виконання заходів, спрямованих на створення безпечних умов перебування учасників освітнього процесу  в ДНЗ.
• Розробляє та затверджує план евакуації, порядок оповіщення учасників освітнього процесу та алгоритм дій  у разі процесу в разі надходження повідомлень про напад  або ризик нападу
• Створює команду реагування ДНЗ, затверджує її склад ( не менше ніж три працівника ДНЗ та розподіляє між ними обов’язки щодо вжиття заходів  реагування у разі надходження повідомлень про процесу в разі надходження повідомлень про напад  або ризик нападу
• Уживає заходів щодо унеможливлення доступу на територію, будівлі, захисної споруди цивільного захисту, яка передбачена для укриття працівників ДНЗ та здобувачів освіти ДНЗ у разі надходження повідомлень про процесу в разі надходження повідомлень про напад  або ризик нападу
• Забезпечує проведення уточнення не рідше один раз на шість місяців визначених об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, маршруту руху до них, надійності охорони ДНЗ (запірні пристрої на вікнах, засобів та систем протипожежного захисту, комплексу тривожної сигналізації з передаванням тривожних оповіщень на пункти централізованого спостереження охорони).
• Забезпечує ознайомлення учасників освітнього процесу  ДНЗ  з планом евакуації та порядком оповіщення у разі надходження повідомлень процесу в разі надходження повідомлень про напад  або ризик нападу
• Забезпечує належне функціонування об’єктової системи оповіщення  (гучномовці, сирени), засоби охорони та систем протипожежного захисту ДНЗ.
• Контролює відповідність стану будівель, приміщень, інженерно-технічних комунікацій, устаткування, обладнання в ДНЗ чинним стандартам, правилам, нормам, не рідше ніж один раз на шість місяців організовує перевірку таких приміщень та території ДНЗ постійно діючою технічною комісією ДНЗ із складанням акту.
• Ознайомлює учасників освітнього процесу з переліком необхідних речей , які потрібно взяти із собою в укриття.
• Організовує проведення щороку заходів (навчання, трунування, тренінги) щодо дій учасників  освітнього процесу в разі процесу в разі надходження повідомлень про напад  або ризик нападу

 не рідше ніж чотири рази на рік.

6. Команда реагування ДНЗ:

• Розробляє та подає на затвердження  директору ДНЗ алгоритм дій учасників освітнього процесу  у разі надходження повідомлень про процесу в разі надходження повідомлень про напад  або ризик нападу
• Здійснює навчання (тренування, тренінги) учасників освітнього процесу  згідно з алгоритмом дій  у разі процесу в разі надходження повідомлень про напад  або ризик нападу
• У разі надходження повідомлень про напад  або ризик нападу): негайно викликають поліцію та (за необхідності) інші екстрені служби, вмикає систему оповіщення за першим сигналом та повідомляє керівнику закладу освіти про напад або ризик нападу на заклад освіти.
• З’ясовує обставини нападу або виникнення ризику нападу (сутність загрози, кількість постраждалих від нападу, їх фізичний стан та місце перебування);
• У разі неможливості евакуації, зокрема якщо проведення евакуації може бути небезпечним, уживає заходів щодо залишення учасників освітнього процесу в місці їх перебування в безпечному місці ДНЗ  та блокування будь-яким способом дверей та вікон.
• Уживає заходів щодо проведення безпечної евакуації учасників освітнього процесу в безпечне місце (І поверх старого корпусу – підвальні приміщення та коридор).
• Організовує безпечне пересування учасників освітнього процесу до укриття (якщо можливо) або іншого безпечного місця в будівлі І поверх старого корпусу – підвальні приміщення та коридор).
• Виконує вимоги поліцейських та/або працівників ДСНС, які прибули в заклад освіти для реагування на напад або ризик нападу, та сприяє в межах компетенції їх діяльності та за можливості інформує про перебіг евакуації, місця перебування учасників освітнього процесу;
• У разі наявності постраждалих від нападу організовує надання їм домедичної допомоги, у тому числі із залученням екстрених служб.
• Погоджує повернення учасників освітнього процесу в групові приміщення  після завершення заходів, вжитих у разі нападу або ризику нападу на ДНЗ, а також перевіряє кількість здобувачів освіти
• Бере участь у навчаннях (тренуваннях, тренінгах) щодо виконання дій в разі надходження повідомлень про напад  або ризик нападу

7. Дії працівника ДНЗ у разі надходження повідомлень про процесу в разі надходження повідомлень про напад  або ризик нападу

• У  разі повідомлень про процесу в разі надходження повідомлень про напад  або ризик нападу заспокоює дітей, інструктує щодо дій.
•  Повідомляє батьків  про переміщення дітей до укриття або блокування в приміщенні ДНЗ
• Організовує одягання, бере тривожну валізу,  рахує дітей.
• Вживає заходів щодо проведення евакуації безпечним шляхом у безпечне місце, визначене командою реагування ДНЗ.
• Після прибуття в укриття чи безпечне місце  перевіряє ще раз кількість дітей. У випадку відсутності когось із дітей, повідомляє адміністрацію.
• В укритті чи безпечному місці   розміщує дітей відповідно визначених місць для ігор та занять, інструктує , заспокоює.
• В укритті перебуває до отримання інформації про завершення заходів, вжитих у разі нападу або ризику нападу на ДНЗ, а також перевіряє кількість здобувачів освіти
• Бере участь у навчаннях (тренуваннях, тренінгах) щодо виконання дій в разі надходження повідомлень про напад  або ризик нападу

8. Алгоритм дії у випадку сигналу небезпеки

• Відповідальна особа: оповіщає працівників ДНЗ про небезпеку визначеним сигналом (оповіщення мобільним додатком); сповіщає екстрені  служби, керівника закладу, організовують блокування приміщення (вікон та дверей).   
• Вихователь разом з пом.вихователя  організовує дітей якомога швидше одягнутись та рухатись до раніше визначеного командою реагування безпечного місця в будівлі або в укриття.
• Відповідальна особа  після оголошення  сигналу оповіщення ДНЗ ретельно перевіряє усі приміщення закладу на відсутність у них учасників освітнього процесу і працівників закладу, і по завершенню перевірки прямує до раніше визначеного укриття.
• Після прибуття на визначене безпечне  місце, укриття , вихователь перевіряє наявність усіх дітей за списком.
• Під час перебування в безпечному місці чи укритті, вихователі здійснюють необхідну підтримку і всі заходи для спокійного перебування дітей в безпечному місці чи укритті.
• Після завершення небезпеки заходів, вжитих у разі нападу або ризику нападу на ДНЗ , вихователі та відповідальні особи організовують повернення учасників освітнього процесу до запланованих заходів, а також перевіряють наявність дітей в безпечному місці та  укритті після завершення небезпеки.

                                                                                     Затверджую

                                                                                 Директор ДНЗ №24 «Вогник»

                                                                                 _________Раїса КРАВЧЕНКО

                                                                                 12 січня 2023 р

Розклад

заняття з цивільного захисту

з працівниками дошкільного навчального закладу №24

на 2023 рік (група №1)

                                                              Керівник Кравченко Р.С.

Особа з питань ЦЗ                                                                         Валентина КОЗУБ  

ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор ДНЗ №24

______Р.Кравченко

                                                                                                                          ___________2023р

Розклад

занять з цивільного захисту

з працівниками  дошкільного навчального закладу №24

на  2023 рік (група №2)

                                                         Керівник : Козуб В.П.

Особа з питань ЦЗ                                                                                          Валентина КОЗУБ        

Тема.  Правовий режим воєнного стану. Поняття особливого періоду та заходів мобілізації. Правовий режим воєнного стану, порядок його введення та припиненння дії.

Начальні питання:

1. Визначення воєнного стану. Поняття особливого періоду та заходів мобілізації.
2. Визначення надзвичайного стану. Мета введення надзвичайного стану.
3. Гарантії прав і свобод громадян. Відповідальність за порушення вимог або невиконання заходів правового режиму надзвичайного стану.

Визначення воєнного стану. Поняття особливого періоду та заходів мобілізації

Воєнний стан – це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому  командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для  загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

  Правовою основою введення воєнного стану є Конституція України, Закон «Про правовий режим воєнного стану» та Указ Президента України про введення воєнного стану  в Україні, затверджений Верховною Радою України. Військовим  командуванням, якому згідно з цим Законом надається право разом з органами виконавчої влади, військовими адміністраціями та органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати заходи правового режиму воєнного стану, є:

  Генеральний штаб Збройних Сил України, Об’єднаний оперативний штаб Збройних Сил України, командування видів Збройних Сил України, командування Сил спеціальних операцій Збройних Сил України, командування Десантно-штурмових військ Збройних Сил України, управління оперативних командувань, командування з’єднань та військових частин Збройних Сил України; органи управління інших утворених відповідно до законів України військових формувань. На територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадського порядку та безпеки, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи - військові адміністрації.

Особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Визначення надзвичайного стану. Мета введення надзвичайного стану. Умови та порядок введення, скасування надзвичайного стану. Заходи правового режиму надзвичайного стану, що запроваджуються в умовах надзвичайного стану. Додаткові заходи правового режиму надзвичайного стану у зв'язку з масовими порушеннями громадського порядку.

Надзвичайний стан - це особливий правовий режим, який може тимчасово вводитися в Україні чи в окремих її місцевостях при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру не нижче загальнодержавного рівня, що призвели чи можуть призвести до людських і матеріальних втрат, створюють загрозу життю і здоров'ю громадян, або при спробі захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства і передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування відповідно до Закону повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення безпеки і здоров'я громадян, нормального функціонування національної економіки, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, захисту конституційного ладу, а також допускає тимчасове, обумовлене загрозою, обмеження у здійсненні конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. Надзвичайний стан вводиться лише за наявності реальної загрози безпеці громадян або конституційному ладові, усунення якої іншими способами є неможливим. Надзвичайний стан може бути введений в разі: виникнення особливо тяжких надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (стихійного лиха, катастроф, особливо великих пожеж, застосування засобів ураження, пандемій, панзоотій тощо), що створюють загрозу життю і здоров'ю значних верств населення; здійснення масових терористичних актів, що супроводжуються загибеллю людей чи руйнуванням особливо важливих об'єктів життєзабезпечення; виникнення міжнаціональних і міжконфесійних конфліктів, блокування або захоплення окремих особливо важливих об'єктів або місцевостей, що загрожує безпеці громадян і порушує нормальну діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування; виникнення масових безпорядків, що супроводжуються насильством над громадянами, обмежують їх права і свободи; спроби захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства; масового переходу державного кордону з території суміжних держав; необхідності відновлення конституційного правопорядку і діяльності органів державної влади. Надзвичайний стан в Україні або в окремих її місцевостях вводиться Указом Президента України, який підлягає затвердженню Верховною Радою України протягом двох днів з моменту звернення Президента України.

Надзвичайний стан в Україні може бути введено на строк не більш як 30 діб і не більш як 60 діб в окремих її місцевостях. У разі необхідності надзвичайний стан може бути продовжений Президентом України, але не більш як на 30 діб (стаття 7 Закону «Про правовий режим надзвичайного стану»). Надзвичайний стан в Україні або в окремих її місцевостях може бути скасований Указом Президента України раніше строку, на який він вводився, в разі усунення обставин, що обумовили необхідність введення надзвичайного стану. Указом Президента України про введення надзвичайного стану в інтересах національної безпеки та громадського порядку з метою запобігання заворушенням або злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей на період надзвичайного стану можуть запроваджуватися такі заходи: встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду, а також обмеження свободи пересування по території, де вводиться надзвичайний стан; обмеження руху транспортних засобів та їх огляд; посилення охорони громадського порядку та об'єктів, що забезпечують життєдіяльність населення та народного господарства; заборона проведення масових заходів, крім заходів, заборона на проведення яких встановлюється судом; заборона страйків.

. Додаткові заходи правового режиму надзвичайного стану у зв'язку з масовими порушення громадського порядку:

- запровадження комендантської години (заборона перебувати на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень особи у встановлені години доби);

- перевірка документів у громадян, а в необхідних випадках

- проведення особистого огляду, огляду речей, транспортних засобів, багажу і вантажів, службових приміщень та житла громадян;

- заборона призовникам і військовозобов'язаним змінювати місце проживання без відома відповідного військового комісаріату;

- обмеження або тимчасова заборона продажу зброї, отруйних і сильнодіючих хімічних речовин, а також алкогольних напоїв та речовин, вироблених на спиртовій основі;

 - тимчасове вилучення у громадян зареєстрованої вогнепальної і холодної зброї та боєприпасів, а у підприємств, установ і організацій - також навчальної військової техніки, вибухових, радіоактивних речовин і матеріалів, отруйних і сильнодіючих хімічних речовин;

 - заборона виготовлення і розповсюдження інформаційних матеріалів, що можуть дестабілізувати обстановку;

- регулювання роботи цивільних теле- та радіоцентрів, заборона роботи аматорських радіопередавальних засобів та радіовипромінювальних пристроїв особистого і колективного користування;

- особливі правила користування зв'язком та передачі інформації через комп'ютерні мережі;

 - порушення у порядку, визначеному Конституцією і законами України, питання про заборону діяльності політичних партій, громадських організацій в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей. В умовах надзвичайного стану не можуть бути обмежені права і свободи людини і громадянина, зазначені у частині другій статті 64 Конституції України. Особам, які втратили житло у зв'язку з обставинами, пов'язаними з дією надзвичайного стану, в тому числі з проведенням робіт по їх відверненню або ліквідації, відповідно до закону надаються жилі приміщення.

Особам, які постраждали від надзвичайних ситуацій, в тому числі при проведенні аварійно-рятувальних робіт, відшкодовуються заподіяні матеріальні збитки та надається інша необхідна допомога на умовах і в порядку, встановленому законом. Юридичним особам, майно і ресурси яких використовувалися для відвернення або ліквідації ситуацій, що стали причиною введення надзвичайного стану, відшкодовується їх повна вартість у встановленому законом порядку. Якщо майно, що було примусово відчужене у юридичних і фізичних осіб, після скасування правового режиму надзвичайного стану збереглося, колишній власник або уповноважена ним особа має право вимагати повернення такого майна у судовому порядку або вимагати надання йому взамін іншого майна, якщо це можливо. Особам, тимчасово переведеним на роботу, не обумовлену трудовим договором, а також залученим до робіт по ліквідації надзвичайних ситуацій у випадках, передбачених цим Законом, гарантується оплата праці відповідно до чинного законодавства. 3. Гарантії прав і свобод громадян. Відповідальність за порушення вимог або невиконання заходів правового режиму надзвичайного стану. Україна відповідно до Міжнародного пакту про громадянські та політичні права при введенні надзвичайного стану негайно після його введення повідомляє через Генерального секретаря ООН державам, які беруть участь у цьому пакті, про обмеження прав і свобод людини і громадянина, що є відхиленням від зобов'язань за Міжнародним пактом, та про межу цих відхилень і причини прийняття такого рішення. Правосуддя на території, де введено надзвичайний стан, здійснюється лише судами, створеними відповідно до Конституції України. Введення будь-яких скорочених або прискорених форм судочинства забороняється. Контроль за діяльністю органів виконавчої влади в умовах надзвичайного стану здійснюють Кабінет Міністрів України та Рада національної безпеки і оборони України.

Дії працівників при отриманні інформації (відповідного сигналу) про планове переведення об’єкта з режиму функціонування у мирний час в режим функціонування в умовах особливого періоду:

- порядок отримання ними сигналу про планове переведення об’єкта з режиму функціонування у мирний час в режим функціонування в умовах особливого періоду та їх дії;

- порядок отримання ними інформації та надання доповідей про виконання заходів. Їх завдання щодо забезпечення діяльності органів управління та участь у відновленні управління об'єктом цивільного захисту у разі його порушення, організації дублювання і децентралізованого управління у разі виходу з ладу захищеного пункту управління або втрати зв’язку, організації зв'язку з основними і запасними пунктами управління органів управління вищого рівня, евакуаційними органами, підрозділами сил цивільного захисту і взаємодіючими органами управління; - їх участь у проведенні рятувальних та інших невідкладних робіт;

- коли, як і в яких захисних спорудах цивільного захисту вони укриваються; - доведення порядку завчасної евакуації членів їх сімей;

 - їх участь у заходах щодо збільшення наявного фонду ЗСЦЗ, у заходах з нарощування захисту персоналу у ЗСЦЗ в особливий період за ступенями готовності - їх участь у заходах щодо зменшення обсягу запасів небезпечних хімічних речовин (далі НХР) (у випадку наявності НХР);

 - виконання ними вимог режимів радіаційного захисту; - залучення їх до проведення спеціальної обробки одягу, майна та транспорту (у випадку необхідності);

- порядок проходження ними санітарної обробки (у випадку необхідності);

- порядок отримання ними засобів індивідуального захисту, приладів радіаційної та хімічної розвідки, дозиметричного контролю на робочих місцях;

- їх участь у здійсненні дозиметричного і хімічного контролю;

- їх участь у здійсненні заходів медичного забезпечення;

- їх участь у здійсненні заходів з евакуації;

- їх участь у здійсненні заходів щодо забезпечення сталої роботи об’єкта;    Сигнали оповіщення та порядок їх доведення. Основним сигналом оповіщення є сигнал «УВАГА ВСІМ!», який передається перед екстреним повідомленням. Подається включенням сирен, гудками підприємств, транспорту та інших засобів з метою привернення уваги населення. По цьому сигналу необхідно включити радіотрансляційні і телевізійні приймачі (на програмі УТ-1) для прослуховування екстрених повідомлень. Екстрені повідомлення передаються: - по І каналу «Інтер» ОРТПЦ від оперативного чергового Кіровоградської ОДА; - Кіровоградською обласною державною телерадіокомпанією „Новий День” (101,9 ФМ). - апаратурою дистанційного управління циркулярного виклику для оповіщення посадових осіб через квартирні та службові телефони; - мережами провідного мовлення і через місцеві радіомовні станції (шляхом передачі мовної інформації); - засобами мобільного зв’язку; - гучномовцями встановленими на транспортній базі органів внутрішніх справ, пожежної та газової служби, центром технічної експлуатації та радіофікації населення. Оповіщення на воєнний час про загрозу застосування противником зброї масового ураження або виникнення надзвичайної ситуації здійснюється за сигналами:

- ракетна і авіаційна небезпека - ПОВІТРЯНА ТРИВОГА;

-  радіаційне зараження - РАДІАЦІЙНЕ ЗАРАЖЕННЯ;

- хімічне зараження - ХІМІЧНЕ ЗАРАЖЕННЯ;

- біологічне зараження - БІОЛОГІЧНЕ ЗАРАЖЕННЯ.

Поради щодо дій при отриманні сигналів оповіщення.

Якщо сигнал «Увага всім» застав вдома: ввімкнути телевізор або радіоприймач і уважно прослухати інформацію; закрити вікна, вимкнути усі електричні прибори та нагрівальні прилади, перекрити газ, вимкнути світло; потрібно допомогти батькам узяти необхідні речі; взяти індивідуальні засоби захисту, завчасно підготовлений запас продуктів і води, особисті документи, кишеньковий ліхтар та найкоротшим шляхом прямувати до найближчої захисної споруди.

Якщо сигнал «Увага всім» застав на роботі: припинити роботи; отримати засоби індивідуального захисту; під керівництвом керівника укритися в захисній споруді (сховищі).

Якщо сигнал «Увага всім» застав на вулиці: вислухати вказівки адміністрації громадського місця та діяти у відповідності з ними (йти в зазначені сховища або укриття); 19 якщо працівник не встиг сховатися в захисній споруді, слід негайно скористатися умовами місцевості: ямами, канавами, що є поблизу. У будь-якому такому укритті треба обов'язково лягти на землю вниз обличчям. Коли необхідно відмінити сигнал «Увага всім», подається сигнал «Відбій повітряної тривоги». За цим сигналом працівники виходять зі сховища. Як діяти після сигналу «Хімічна небезпека»: при оголошенні хімічної небезпеки не панікувати, слухати повідомлення органів виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій або керівництва об’єкта; щоб уникнути зараження небезпечними хімічними речовинами, для захисту органів дихання використовувати ватно-марлеві пов’язки, протипилові маски чи спеціальні засоби захисту; якщо засобів індивідуального захисту немає і вийти із району аварії неможливо - залишитись у приміщенні і негайно загерметизувати вхідні двері та вікна, використовуючи ковдру чи інші щільні тканини; перед виходом з будинку відключить джерела електро-, водо- та газопостачання, взяти з собою необхідні речі, продукти харчування і воду; виходити із зони хімічного зараження в бік, перпендикулярний напрямку вітру та обходити тунелі, яри – в низинах може бути висока концентрація небезпечних хімічних речовин; слухати по радіо вказівки управління з питань НС та ЦЗН облдержадміністрації або керівництва об’єкта. Як діяти після сигналу «Радіаційна небезпека»: при оголошенні небезпечного стану не панікувати, слухати повідомлення керівництва об’єкта або органів виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій; для захисту органів дихання використовувати ватно-марлеві пов’язки, протипилові маски чи спеціальні засоби захисту (протигаз, респіратор); для зменшення проникнення радіаційних речовин в квартиру (будинок) щільно закрити вікна та двері, щілини заклей; підготуватись до можливої евакуації: упакувати у герметичні пакети та склади у валізу документи, цінності та гроші, предмети першої необхідності, ліки, мінімум білизни та одягу, запас консервованих продуктів на 2-3 доби, питну воду. Підготувати найпростіші засоби санітарної обробки (мильний розчин для обробки рук); перед виходом з будинку відключить джерела електро-, водо- та газопостачання, взяти з собою необхідні речі, продукти харчування і воду. В складних умовах аварії, стихійного лиха необхідно дотримуватися організованості, дисципліни, точно виконувати встановлені правила поведінки. Метушня, паніка – неприпустимі під час надзвичайних ситуацій.

Отже можна зробити висновки що інформування та оповіщення є основним принципом та головним і невід'ємним елементом всієї системи захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій. Своєчасне 20 доведення сигналів та інформації про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій до підприємств, установ, організацій, працівників є запорукою прийняття виважених рішень і виконання заходів щодо захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій. Кожний громадянин повинен знати сигнали цивільного захисту та вміти діяти за ними.

Тема. Основні способи захисту в умовах загрози виникненнянадзвичайної ситуації

Надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб’єкті господарювання на ній або водному об’єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров’ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об’єкті, провадження на ній господарської діяльності;

Залежно від характеру походження подій, що можуть зумовити виникнення надзвичайних ситуацій на території України, визначаються такі види надзвичайних ситуацій:

1) техногенного характеру;

2) природного характеру;

3) соціальні;

4) воєнні.

Залежно від обсягів заподіяних надзвичайною ситуацією наслідків, обсягів технічних і матеріальних ресурсів, необхідних для їх ліквідації, визначаються такі рівні надзвичайних ситуацій:

1) державний;

2) регіональний;

3) місцевий;

4) об’єктовий.

Основним способом оповіщення населення про надзвичайні ситуації в умовах мирного часу та особливого періоду є передача інформації з використанням державних мереж дротового радіо і телевізійного мовлення.

Для зосередження уваги населення перед передачею інформації вмикаються сирени, виробничі гудки та інші сигнальні засоби, що буде означати подання попереджувального сигналу "Увага всім!", після якого негайно приводяться в готовність радіотрансляційні вузли, радіомовні і телевізійні станції, вмикаються мережі зовнішньої звукофікації.

Почувши звуки електричних сирен, виробничих гудків, інших сигнальних засобів, кожний громадянин зобов'язаний:

Увімкнути радіоприймач, телевізор місцевого віщання;

Уважно прослухати звернення до населення, яке пролунає після відключення сирен, гудків тощо.

Продумати і виконати усі рекомендації, що пропонуються.

Винайти можливість сповістити про отриману інформацію сусідів чи знайомих, а за змогою надати їм допомогу.

Оповіщення у мирний час про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій здійснюється за повідомленнями:

-        у разі аварії на АЕС;

-        у разі аварії на хімічно небезпечному об'єкті;

-        у разі можливого землетрусу;

-        у разі повені;

-        у разі урагану та інших НС.

Тема. Правила поведінки працівників під час НС природного характеру

Природні загрози поділяються на:

1.      Геологічні (землетруси, зсуви, карти, розломи кори).

2.      Метеорологічні (урагани, смерчі, вітри, снігопади).

3.      Гідрологічні (підтоплення, цунамі, повені).

4.      Пожежі в екосистемах (лісові, степові, нафтовища).

5.      Деградація ґрунтів (вивітрювання, вимивання).

6.      Зміна стану повітряного басейну.

7.      Медико-біологічні.

При метеорологічних надзвичайних ситуаціях, пов'язаних з атмосферними опадами (сильна злива, крупний град, дуже сильний снігопад, дуже сильний дощ) необхідно:

Провести запобіжні роботи - зачинити двері, приміщення на горищі, слухові вікна, вентиляційні отвори.

Якщо є можливість і необхідність, треба вимкнути електричні мережі.

Знаходячись у будинку, слід стерегтися поранень осколками скла, що може розлетітися.

Не можна виходити на вулицю одразу ж після послаблення вітру, тому що через кілька хвилин порив може повторитися.

Знаходячись ззовні треба триматися подалі від будівель і споруд, високих парканів, стовпів, дерев, щогл, опор, проводів.

Заборонено знаходитися на шляхопроводах, наближатися до місць зберігання легкозаймистих або небезпечних хімічних речовин.

Особливо слід стерегтися розірваних електропроводів: не виключена імовірність того, що вони під напругою.

Необхідно перевірити робочі місця на предмет виявлення підтоплень, просочування вологи через перекриття. При виявленні порушень сповістити відповідальних осіб, вжити заходів щодо попередження надзвичайних ситуацій.

Якщо потрапили у небезпечні умови далеко від робочого місця необхідно повідомити про своє місце перебування, уникаючи небезпечних чинників.

При метеорологічних температурних надзвичайних ситуаціях (дуже сильний мороз, сильне налипання снігу, сильна ожеледь, снігові замети, сильна хуртовина, сильний туман, дуже сильна спека) необхідно:

Не допускати переохолодження організму, відморожень. Встановити контроль за температурним режимом у приміщеннях, станом опалювальних систем та мереж. Вчасно доповідати керівництву Центру про різке пониження температури.

Бережіть периферичні частини тіла, які найчастіше піддаються впливу холоду (пальці, ніс, вуха, щоки).

Рухайтеся на холоді для посилення кровообігу, зігрівання тіла.

Під час ожеледі необхідно обережно пересуватися. Не ходити з самого краю проїжджої частини. Не перебігати її під час снігопаду та у ожеледицю. Стерегтися можливих обвалень різних конструкцій і предметів під навантаженням. Слід уникати перебування у старих будівлях, під лініями електропередач і зв’язку та поблизу їх опор, під деревами. При порушені рівноваги швидко присідати. Падати з мінімальною шкодою для свого здоров’я. При отриманні травми необхідно звернутися до травматологічного пункту або пункту невідкладної медичної допомоги з оформленням бюлетеня або довідки про травму.

При сильній хуртовині, щільно закрийте вікна, двері, горищні люки і вентиляційні отвори. Підготуйтеся до можливого відключення електроенергії. Перейдіть з легких споруд в більш міцні будівлі. Підготуйте інструмент для прибирання снігу.

Опинившись у небезпечній ситуації повідомте про своє місце перебування, викличте на допомогу аварійно-рятувальні підрозділи.

В умовах сильного туману необхідно дотримуватися безпечної дистанції при пересуванні, використовувати освітлювальні прилади (пристрої).

При дуже сильній спеці не допускати обезводнення організму. Можуть трапитися сонячні, теплові удари. При ознаках таких ударів викликайте лікаря. До прибуття допомоги потерпілого розмістіть у тіні або прохолодному приміщенні, зніміть одяг, що стискує. Використайте ємність з льодом (водою), укутайте потерпілого мокрим простирадлом, дайте рясне питво (підсолену холодну воду, холодний чай, каву). Тому, краще завчасно створити запас питної води. Провітрювати приміщення. Звернути увагу на роботу електричних вентиляторів, не залишати їх ввімкненими без нагляду.

Блискавка — це іскровий розряд електростатичного заряду хмари, що супроводжується сліпучим спалахом і різким звуком (громом).

Небезпека. Блискавичний розряд характеризується великими струмами, а його температура доходить до 300 000 °С. Дерево при ударі блискавки розщеплюється і навіть може зайнятися. Розщеплення дерева відбувається унаслідок внутрішнього вибуху, через миттєве випарування внутрішньої вологи деревини.

Пряме влучення блискавки для людини зазвичай закінчується смертельно.

Щорічно у світі від блискавки гине близько 3000 чоловік.

Куди вдаряє блискавка? Розряд статичної електрики звичайно проходить по шляху найменшого електричного опору. Тому, якщо між найвищим предметом, серед аналогічних, і хмарою відстань менше, виходить, менше й електричний опір. Отже, блискавка вразить у першу чергу високий предмет (щоглу, дерево і т.п.).

Як підготуватися до блискавки ?

Перед поїздкою на природу уточніть прогноз погоди. Якщо передвіщається гроза, то перенесіть поїздку на інший день.

Якщо Ви помітили грозовий фронт, то в першу чергу визначите приблизну відстань до нього за часом затримки гуркоту грому від спалаху блискавки, а також оцініть, наближається або віддаляється фронт. Оскільки швидкість світла величезна (300 000 км/с), то спалах блискавки ми спостерігаємо миттєво. Отже, затримка звуку буде визначатися відстанню і його швидкістю (близько 340 м/с).

Приклад: Якщо після спалаху до грому пройшло 5 с, то відстань до грозового фронту дорівнює 340 м/с * 5 с = 1700 м. Якщо запізнення звуку росте, то грозовий фронт віддаляється, а якщо запізнення звуку скорочується, то грозовий фронт наближається.

Що робити під час грози ?

Блискавка небезпечна тоді, коли слідом за спалахом йде гуркіт грому. У цьому випадку терміново вживіть заходи по забезпеченню безпеки.

Якщо Ви знаходитеся в сільській місцевості, закрийте вікна, двері, димоходи і вентиляційні отвори. Не розмовляйте по телефону: блискавка іноді попадає в натягнуті між стовпами проводи.

Під час ударів блискавки не підходите близько до електропроводки, блискавковідводу, водостокам з дахів, антені, не стійте поруч з вікном, по можливості виключите телевізор, радіо й інші електропобутові прилади. Якщо Ви знаходитеся в лісі, то укрийтеся на низькорослій ділянці лісу. Не вкривайтеся поблизу високих дерев, особливо сосон, дубів і тополь.

При перебуванні у водоймі вийдіть з води, відійдіть від берега; спустіться з піднесеного місця в низину. У степу, полі або при відсутності укриття (будинку) не лягаєте на землю, підставляючи електричному струмові усе своє тіло, а сядьте на кірочки в балці, яру або іншому природному поглибленні, обхопивши ноги руками. Якщо грозовий фронт наздогнав Вас під час занять спортом, то негайно припиніть їх.

Металеві предмети (мотоцикл, велосипед, льодоруб і т.д.) покладіть убік, відійдіть від них на 20-30 м. Якщо гроза застала Вас в автомобілі, не залишайте його, при цьому закрийте вікна й опустіть антену радіоприймача.

При гідрологічних надзвичайних ситуаціях поверхневих вод (високий рівень води (водопілля, паводки), затоплення, низький рівень води, маловоддя) необхідно:

При отриманні попередження про загрозу затоплення підготуйтеся для виходу у безпечне місце - на підвищення. При цьому необхідно взяти особисті документи, одяг, найбільш необхідні речі та ліки, вимкнути всі споживачі електричного струму від електромережі та газопостачання.

Якщо повінь розвивається спокійно і у вас є час, проведіть заходи по рятуванню майна і матеріальних цінностей: перенесіть їх в безпечне місце, а самі займіть верхні поверхи, дахи будівель.

При раптовому затопленні, повені, паводку необхідно зберігати спокій, уникати паніки. По можливості негайно залишити небезпечну зону. Перевірте, чи немає поблизу постраждалих, надайте їм, по можливості, допомогу.

Потрапивши у воду, зніміть з себе важкий одяг і взуття, не переповнюйте рятувальні засоби.

Після повені, паводку переконайтеся що приміщення не отримали критичних ушкоджень та немає загрози обвалення. Не користуйтеся електромережею до повного осушення будівель. При осушенні будівель проведіть ретельне очищення та дезінфекцію приміщень, території.

При низькому рівні води, маловодді необхідно створити запас води для споживання та на господарські потреби.

Тема. Безпека працівників під час радіаційних аварій і радіаційного забруднення

За декілька останніх десятиліть людство створило сотні штучних радіонуклідів і навчилося використовувати енергію атома як у військових цілях - для виробництва зброї масового ураження, так і в мирних - для виробництва енергії, у медицині, пошу­ку корисних копалин, діагностичному устаткуванні й ін. Усе це призводить до збільшення дози опромінення як окремих людей, так і населення Землі загалом. Індивідуальні дози, які одержують різні люди від штучних джерел іонізуючих випромінювань, сильно відрізняються. У більшості випадків ці дози незначні, але іноді опромінення за рахунок техногенних джерел у багато тисяч разів інтенсивніші, ніж за рахунок природних. Проте слід зазначити, що породжені техногенними джерелами випромінювання звичайно легше контролювати, ніж опромінення, пов'язані з радіоактивними опадами від ядерних вибухів і аварій на АЕС, так само як і опромінення, зумовлені космічними і наземними природними джерелами.

Опромінення населення України за останні роки за рахунок штучних джерел радіації, в основному пов'язане з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС, а також експлуатацією і «дрібними» аваріями на інших АЕС. Про це достатньо багато і докладно написано в літературі.

       Серед техногенних джерел іонізуючого опромінення на сьогодні людина найбільш опромінюється під час медичних процедур і лікування, пов'язаного із застосуванням радіоактивності, джерел радіації

Під режимом радіаційного захисту розуміємо порядок дії людей, використання способів та засобів захисту в зонах радіаційного зараження, який передбачає максимальне зменшення можливих доз опромінення.

Він передбачає послідовність та тривалість використання захисних споруд, захисних властивостей промислових та житлових приміщень, обмеження перебування людей на відкритій місцевості.

Нормами радіаційної безпеки визначені три категорії осіб що зазнають опромінення.

Категорія "А" персонал-особи, які постійно або тимчасово працюють безпосередньо з джерелами іонізуючих випромінювань.

Категорія "Б" - персонал-особи які безпосередньо не працюють з джерелами іонізуючих випромінювань але у зв'язку з розташуванням робочих місць у приміщеннях та на промислових майданчиках об'єктів з радіаційно-ядерними технологіями можуть отримати опромінення.

Категорія "В" -(все населення) - особи які мешкають на території населеного пункту регіону.

Тривалість дотримування режиму захисту залежить від ряду факторів:

• рівня радіації;
• захисних властивостей захисних споруд;
• захисних властивостей промислових та житлових будівель.

На випадок ядерного вибуху відпрацьовано 8 типових режимів радіаційного захисту:

• № 1-3 - для населення, яке не працює;
• № 4-7 - для робітників та службовців об'єктів, які продовжують виробничу діяльність в умовах радіаційного зараження (працюють у закритих приміщеннях);
• № 8 - для особового складу формувань, які проводять аварійно-рятувальні роботи на зараженій місцевості.

Виконання режиму радіаційного захисту передбачає декілька етапів:

а) для населення:

-     1-й етап - укриття населення в захисних спорудах;

-     2-й етап - поперемінно укриття в захисних спорудах та будинках;

-     3-й етап - укриття в будинках з обмеженим перебуванням на вулиці;

б) для робітників та службовців:

-  1-й етап - укриття в захисних спорудах;

-  2-й етап - робота з використанням для відпочинку захисні споруди;

-  3-й етап - робота з відпочинком у житлових будинках з обмеженим перебуванням на відкритій місцевості.

Користуючись режимами, необхідно вважати, що робоче місце повинно бути розташовано у закритому приміщенні. Якщо люди працюють на відкритій місцевості, то запроваджується режим № 8, який передбачає позмінну роботу особового складу формувань в умовах радіаційного зараження.

Для захисту населення у випадку ускладнення радіаційної обстановки на АЕС передбачені тимчасові норми (режими захисту), які наведені у таблиці

Тимчасові режими захисту населення у випадку ускладнення обстановки на АЕС

При надзвичайних ситуаціях унаслідок аварій з викиданням (загрозою викидання) радіоактивних речовин необхідно негайно надіти протигаз або респіратор, а при їх відсутності, ватно-марлеву пов’язку, скористайтеся найпростішими укриттями, іншими захисними спорудами.

Включіть радіоприймач, телевізор для прослуховування інформаційних повідомлень управління (відділу) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення. Зберігайте спокій.

Зберіть необхідні документи та речі, обов’язково йодопрепарати. Закрийте вікна, двері, вентиляційні отвори (люки), віддушини, виконайте герметизацію приміщення для зменшення проникнення радіоактивних речовин.

Підготуйтеся до можливої евакуації. При необхідності негайно залиште зону радіоактивного забруднення.

При отриманні вказівок через засоби оповіщення проведіть йодну профілактику, приймаючи протягом 7 днів по одній таблетці (0,125 г) йодистого калію, а для дітей до 2-х років – 1/4 частина таблетки (0,04 г). При відсутності йодистого калію використовуйте йодистий розчин: три - п’ять крапель 5% розчину йоду на склянку води, дітям до 2-х років – одну-дві краплі.

Уникайте тривалого перебування на забрудненій території, особливо на пилових дорогах та на траві, не ходіть до лісу. У приміщеннях, що призначені для перебування людей щодня робіть вологе прибирання з використанням миючих засобів.

Зніміть взуття перед входом у приміщення, вимийте його водою або витріть вологою ганчіркою, верхній одяг витрусіть та почистіть вологою щіткою.

           У разі перебування на відкритій, забрудненій радіоактивними речовинами місцевості обов’язково використовуйте засоби індивідуального захисту (особливо під час вітру): захистіть органи дихання, шкіру та волосся. Засоби індивідуального захисту можна не використовувати в приміщеннях, в тиху погоду без вітру та після дощу.

Тема. Правила поведінки та дії працівників при аваріях з викидом небезпечних хімічних речовин

Про подію оповіщаються усі працівники та відвідувачі, які знаходяться на території Центру, структурних підрозділів.

Виконайте заходи щодо зменшення проникнення небезпечних хімічних речовин до приміщень. Вентиляційні установки та кондиціонери терміново вимикаються, зачиняються вікна, двері, кватирки, приміщення герметизуються. Вихід із будівлі та вхід до неї припиняється до особливого розпорядження керівництва.

Працівники отримають засоби індивідуального захисту.

При виявленні у приміщенні небезпечної хімічної речовини працівникам необхідно вийти з небезпечної зони. На місцевості виходити з забрудненої зони тільки у засобах індивідуального захисту і рухатися у напрямку, перпендикулярному напрямку вітру.

Якщо вийти з району аварії неможливо, залишайтесь у приміщенні, застосуйте наявні засоби індивідуального захисту органів дихання. Для захисту органів дихання використовуйте протигаз, а при його відсутності – ватно-марлеву пов’язку або підручні вироби з тканини, змочені у воді, 2-5% розчині харчової соди (для захисту від хлору), 2% розчином лимонної або оцтової кислоти (для захисту від аміаку).

Щільно закрийте вікна і двері, димоходи, вентиляційні віддушини (люки). Вхідні двері краще завісити шторою, використайте ковдри і будь-які щільні тканини. Заклейте щілини в вікнах і стики рам плівкою, лейкопластиром або звичайним папером від проникнення в приміщення пару (аерозолів) небезпечних хімічних речовин.

Включіть гучномовець місцевого радіомовлення (радіоприймач, телевізор); чекайте повідомлень відділу (управління) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення.

Підготуйте запас питної води. Вимкніть джерела електро-, водо- і газопостачання, візьміть підготовлені речі. Підготуйтеся до евакуації.

При підозрі отруєнням небезпечними хімічними речовинами уникайте будь-яких фізичних навантажень, пийте напої (чай, молоко, сік, вода) та зверніться за медичною допомогою.

Вийшовши із зони забруднення, зніміть верхній одяг, ретельно вимийте очі, ніс та рот, по можливості прийміть душ.

Тема.Вибухо і пожежонебезпека в закладі. Рекомендації щодо дій під час виникнення пожежі

Вибухобезпека об'єкта – це стан об'єкта, за якого виключається можливість виникнення вибуху, а у випадку його прояву зводиться до мінімуму вплив його небезпечних факторів на людей, забезпечується захист матеріальних цінностей.

Вибухобезпека, як правило, тісно пов'язана з пожежною безпекою. Наприклад, при пожежах внаслідок високої температури вибухають різноманітні судини, наповнені горючими рідинами, газом, боєприпасами тощо.

Вибух поєднує в собі комплекс небезпечних факторів, які можуть призвести до смерті й каліцтва незахищених і ненавчених людей, до значних матеріальних збитків та забруднення навколишнього середовища. До небезпечних факторів вибуху належать:

-         ударна хвиля;

-         яскраве світло;

-         теплове випромінювання;

-         осколки і фрагменти будівель, ґрунту.

Заходи захисту від вибуху поділяють на:

захист від ударної хвилі;

захист від теплового випромінювання і яскравого світла;

захист від газоподібних продуктів вибуху;

захист від ураження осколками.

Якщо виявлений предмет, на Вашу думку, не повинен перебувати в цьому місці і видався Вам підозрілим, не залишайте його без уваги.

Завжди контролюйте ситуацію навколо себе, особливо коли перебуваєте на об'єктах транспорту, культурно-дозвільних, спортивних і торгових центрах.

У разі виявлення Вами залишених без нагляду речей у громадському транспорті, опитайте людей, які перебувають поруч. Встановіть, кому вони належать або хто міг їх залишити. Якщо власника не встановлено, негайно повідомте про знахідку водієві (машиністові), працівникам міліції, рятувальникам. Не намагайтеся заглянути усередину підозрілого пакета, коробки, іншого предмету.

Не підбирайте кинутих речей, якими б привабливими вони не були, у них можуть бути закамуфльовані вибухові пристрої (у банках з-під пива, стільникових телефонах тощо). На вулиці не бийте ногами предмети, що лежать на землі.

Якщо Ви виявили невідомий предмет, який викликає Вашу підозру, в установі, негайно повідомте про знахідку адміністрації та охороні.

При виявленні невідомого підозрілого предмету у під'їзді свого будинку, опитайте сусідів. Можливо, він належить комусь із них. Якщо власника не встановлено - негайно повідомте про знахідку у підрозділ МВС України за телефоном 102, Державної Служби Надзвичайних Ситуацій за телефоном 101.

У всіх зазначених випадках:

-        не чіпайте, не пересувайте, не розкривайте виявлений предмет;

-        зафіксуйте час виявлення предмету;

-        намагайтесь зробити все можливе, щоб люди відійшли якнайдалі від знахідки;

-        обов'язково дочекайтеся прибуття оперативно-слідчої групи МВС України (ви є важливим свідком).

Не вживайте самостійно ніяких дій зі знахідками або підозрілими предметами, які можуть виявитися вибуховими пристроями - це може призвести до їхнього вибуху, численних жертв і руйнувань.

Якщо раптом почалася активізація сил безпеки й правоохоронних органів, не проявляйте цікавості, ідіть у інший бік, але не бігцем, щоб Вас не прийняли за супротивника.

У разі вибуху або стрілянини негайно падайте на землю, краще під прикриття (бордюр, торговельний намет, машину тощо). Для більшої безпеки накрийте голову руками.

Випадково довідавшись про теракт, що готується, негайно повідомте про це в правоохоронні органи.

Якщо Вам стало відомо про підготовку чи вчинення злочину, негайно повідомте про це в органи Служби безпеки або МВС України.

З метою забезпечення пожежної безпеки на кожному об'єкті необхідно встановити і постійно підтримувати протипожежний режим.

Протипожежний режим - це комплекс встановлених норм поведінки людей, правил виконання робіт і експлуатації об'єкту(вироби), направленої на забезпечення його пожежної безпеки. Всі об'єкти повинні бути приведені в належний протипожежний стан.

Пожежна небезпека - це такий стан об’єкту при якому існує вірогідність виникнення пожежі.

Пожежна небезпека обумовлюється:

1. Пожежонебезпечними властивостями речовин і матеріалів.
2. Можливістю виникнення горючого середовища.
3. Джерелами запалення.
4. Шляхами розповсюдження пожежі.
5. Умовами, що ускладнюють гасіння пожеж і евакуацію людей

Дії працівників у разі виявлення пожежі;

порядок збирання членів добровільної пожежної дружини та відповідальних посадових осіб у разі виникнення пожежі, виклику вночі, у вихідні й святкові дні.

При виникненні пожежі, вибухів (надзвичайних ситуацій унаслідок пожеж, вибухів) необхідно терміново повідомити начальника Центру та зателефонувати за номером «101», вказати при цьому адресу, кількість поверхів, місце виникнення пожежі, наявність людей, своє прізвище. Не панікувати. Розпочати гасіння пожежі наявними первинними засобами пожежогасіння, які розташовані у коридорах будівель (місця знаходження вогнегасників позначені відповідними знаками).

При пожежі потрібно остерігатися: високої температури, задимленості і загазованості, обвалу конструкцій будинків і споруд, пошкоджених приладів, які можуть бути під напругою, падіння обгорілих дерев і провалів. Небезпечно входити в зону задимлення.

У разі необхідності відключіть електроенергію, газові, водяні комунікації. При загрозі життю негайно залиште небезпечну зону. Відчиняйте обережно двері в задимлене приміщення щоб уникнути спалахування від великого притоку свіжого повітря. В дуже задимленому приміщенні рухайтеся поповзом або пригинаючись. Для захисту від чадного газу необхідно дихати через зволожену тканину. Виходити із осередку пожежі необхідно в той бік, звідки віє вітер. Не допускайте на місце пожежі працівників, які не залучаються до її ліквідації.

Зустріньте підрозділи пожежної охорони, надайте їм допомогу у виборі найкоротшого шляху для під'їзду до осередку пожежі та в установці на водні джерела. Одночасно з гасінням пожежі евакуюйте і захищайте матеріальні цінності. Дотримуйтеся техніки безпеки при участі у гасінні пожежі.

Тема. Правила поведінки і дії в умовах масового скупчення людей та в осередках інфекційних захворювань.

Натовп – це скупчення людей, які не об’єднані сукупністю цілей та єдиною організаційно-рольовою структурою, не пов’язані між собою загальним центром уваги та емоційним станом.

В натовпі цілі людей не бувають свідомо спільними і при їх перетині виникає гостра негативна взаємодія. Так, наприклад, при масовій паніці кожний бажає врятуватися, в натовпі кожний прагне щось добути, а один для одного є при цьому перешкодою.

Механізмом створення натовпу є чутки та емоційне кружляння. Чутками вважають інформацію, яка є недостовірною, обманною або неперевіреною. Важливим є те, що вони передаються міжособистісним та міжгруповим спілкуванням. Слід зауважити, що розповсюдження чуток та емоційне зараження у наш час може відбуватися не тільки при особистому спілкуванні людей, але і завдяки засобам масової інформації (особливо телебаченню, радіо, Інтернет), мобільному зв’язку, які посилюють вплив на свідомість. При цьому, завдяки чуткам і емоційному зараженню мета учасників натовпу може змінюватися, сприяючи масовим заворушенням. Нерідко помірковані, законослухняні особи, потрапивши у відповідно налаштований натовп, разом з іншими можуть втрачати критичність та чинити протиправні дії.

Є певні механізми та прийоми, завдяки яким можна впливати на натовп ззовні і зсередини. Проте, при цьому слід враховувати, що незалежно від числа учасників кожен натовп складається з ядра і периферії. Ядро – це менша частина учасників, які відчувають сильніше емоційне зараження, що відповідно відображається на їх активнішій участі у формуванні, існуванні, перетворенні натовпу. Периферія – це більша частина учасників, які унаслідок різних причин (критичність мислення, погана поінформованість про мету натовпу, особистісні вольові якості) зазнають меншого емоційного впливу і відповідно діють менш активно.

Не зважаючи на переважання пасивних осіб, саме їх наявність зміцнює мотивацію жорстокої меншості, посилюючи відчуття безкарності і анонімності.

З урахуванням цього психологічний вплив на натовп ззовні слід спрямовувати, передусім, на осіб, що входять до периферії, а зсередини – на ядро.

Як уберегти себе і своїх рідних від «руйнівної» сили натовпу

1.       При вході у будь-яке приміщення, зверніть увагу на запасні та аварійні виходи та запам’ятайте шлях до них;

2.       При перших ознаках метушні та некерованості натовпу, намагайтеся з нього вийти;

3.       Фахівці вважають, що найбільш розумним рішенням буде зачекати, поки основний потік людей схлине. Але для цього людині знадобиться неабияка сила волі, адже небезпека під час паніки виглядає більш загрозливою – саме цим і можна пояснити поведінку натовпу – одні люди іншим «додають страху».

Натовпу краще уникати, але якщо все ж таки ви опинилися у ньому, то вам у пригоді стануть наступні поради:– якщо натовп захопив вас – не чиніть йому опору, рухайтеся за ним. Намагайтеся уникнути центру скупчення людей, віддаляйтесь від скляних вітрин, стін, огорож, стовпів, тумб та дерев;

-        пам’ятайте, найбільша небезпека виникає біля дверей, перед сценою – в тисняві вас можуть травмувати, навіть розчавити;

-        не піддавайтеся емоційним проявам оточуючих людей (закликам, вигукам) та приборкайте свій страх;

-        при виникненні паніки намагайтеся зберігати спокій і здатність реально оцінювати ситуацію;

-        застебніть усі ґудзики на одязі, зніміть взуття на високих підборах, позав’язуйте усі шнурки;

-        зігніть руки в ліктях, підніміть їх, щоб захистити грудну клітку. Не тримайте руки в кишенях, не чіпляйтеся ні за що руками – їх можуть зламати;

-        позбавтесь від усіх гострих предметів, окулярів, шарфів, косинок, прикрас, сумок – від усього, що може вас травмувати;

-        намітьте можливий шлях вашого виходу з великого скупчення людей і притримуйтесь його;

-        з усіх сил намагайтеся втриматися на ногах і не впасти на землю – піднятися у тисняві практично неможливо. Коли вас уже збили з ніг, згорніться клубком і захистіть голову та потилицю руками. При першій можливості спробуйте вставати, роблячи при цьому різкий поштовх, щоб не затягувати процес – інакше вас повалять знову;

-        не вступайте у конфлікти з людьми;

-        не привертайте до себе зайвої уваги: не метушіться, не фотографуйте нікого, не дивіться людям в очі, щоб не провокувати їх;

-        якщо у вас щось випало, не намагайтеся його піднести – це може коштувати вам життя.

Основне завдання в натовпі – не впасти і якнайшвидше виринути з нього.

Порядок і правила надання першої допомоги при різних типах ушкоджень

Основною метою першої медичної допомоги є рятування життя постраждалих, усунення дії вражаючих факторів, попередження чи зменшення тяжких ускладнень і як найшвидша евакуація з місця пригоди. Світова статистика  свідчить, що через 1 годину після ураження гине 40 % тяжко постраждалих, що не отримали першої медичної допомоги, через 3 години - 60%, через 6 годин - 90 %

Зрозуміло, що підготовлена особа, яка надає допомогу, повинен уміти визначати характер і тяжкість ушкодження і при необхідності вжити термінових заходів по відновленню дихання і серцевої діяльності, в боротьбі із кровотечею. Він повинен уміти перев’язувати рани, накладати транспортні шини, а також знати правила поводження з постраждалими, зокрема, уміти підняти і винести його з небезпечної зони, зняти одяг, завантажити на транспорт і багато чого іншого. Важливо також уміти користуватися не тільки засобами, прийнятими на озброєнні медичної служби (кровоспинні джгути, транспортні шини, перев’язувальні матеріали, дихальні апарати), але і підручними засобами (імпровізовані джгути, шини, пов’язки, носилки, драбини-палиці тощо).

Основні правила надання першої допомоги в невідкладних ситуаціях

При наданні першої долікарської допомоги необхідно:

-        керуватися принципами правильності, доцільності, швидкості, продуманості, рішучості, спокою;

-        дотримуватись послідовності таких дій:

-        усунути вплив на організм факторів, що загрожують здоров'ю та життю потерпілого (звільнити від дії електричного струму, винести із зараженої зони чи з приміщення, що горить, погасити палаючий одяг, дістати з води);

-        оцінити стан потерпілого, визначити характер і тяжкість травми, що становить найбільшу загрозу життю потерпілого, і послідовність заходів щодо його рятування;

-        виконати необхідні дії щодо рятування потерпілого в порядку терміновості (забезпечити прохідність дихальних шляхів, провести штучне дихання, зовнішній масаж серця, зупинити кровотечу, іммобілізувати місце перелому, накласти пов'язку тощо);

-        викликати швидку медичну допомогу чи лікаря або вжити заходів для транспортування потерпілого в найближчу медичну установу;

-        підтримувати основні життєві функції потерпілого до прибуття медичного працівника, пам'ятаючи, що зробити висновок про смерть потерпілого має право лише лікар.)

Заходи першої лікарської допомоги поділяються на 2 групи:

1.       Невідкладні заходи, відмова від виконання яких загрожує життю постраждалих та хворих;

2.       Заходи виконання яких може бути відкладене (вимушено)

Повний обсяг першої лікарської допомоги складається з невідкладних заходів, та заходів, що можуть бути відкладені.

Заходи першої групи включають:

-        усунення асфіксії (відсмоктування слизу, блювотних мас та крові з верхніх дихальних шляхів, введення повітроводу, фіксації язика, відсічення чи підшивання звисаючих лоскутів м'якого піднебіння та бокових відділів глотки, трахеостомія (при необхідності), штучну вентиляцію легенів з використанням дихальної апаратури, накладання оклюзивної пов'язки при відкритому пневмотораксі, пункцію плевральної порожнини чи торакоцентез .при напруженому пневмотораксі);

-        кінцеву зупинку зовнішньої кровотечі (тампонада рани, прошивання судин в рані, накладання затискувача на судину, контроль за правильністю та доцільністю накладання джгута);

-        проведення протишокових заходів (переливання крові та кровозамінників при значній втраті крові, проведення новокаїнових блокад і введення знеболюючих засобів, ін'єкції серцево-судинних засобів при тяжкому шоці);

-        катетеризацію або пункцію сечового міхура;

-        транспортну іммобілізацію (або її поліпшення) при переломах кісток та поширених пошкодженнях м'яких тканин;

-        відсікання кінцівки, що тримається на лоскуті м'яких тканин ("транспортна ампутація");

-        введення антидотів, антибіотиків, протисудомних, бронхорозширюючих, протиблювотних, серцево-судинних препаратів;

-        зондове промивання шлунку;

-        проведення екстреної неспецифічної профілактики при інфекційних захворюваннях та введення сироваток при загрозі виникнення бактеріологічних уражень.

Заходи першої лікарської допомоги, які можуть бути відкладені, включають:

-        усунення недоліків надання першої медичної допомоги (виправлення пов'язок, покращення транспортної іммобілізації);

-        заміну пов'язок при забрудненні рани радіоактивними та хімічними речовинами;

-        новокаїнові блокади при пошкодженнях легкої та середньої тяжкості;

-        ін'єкції антибіотиків, профілактика правця при відкритих травмах та опіках;

-        дегазацію рани при забрудненні її хімічними речовинами;

-        призначення симптоматичних засобів при станах, що не виключають безпосередньої загрози для життя постраждалих.

Залежно від медичної обстановки, величини санітарних втрат, можливості її надання, при недостатній кількості медичних сил та засобів обсяг першої лікарської допомоги може скорочуватись.

Скорочення обсягу першої лікарської допомоги здійснюється тільки за рахунок відмови від виконання заходів другої групи.

Термін надання першої лікарської допомоги не повинен перевищувати 4-6 год.

Ознаки порушення дихання. Забезпечення прохідності дихальних шляхів. Проведення штучного дихання. Ознаки зупинки роботи серця. Проведення непрямого масажу серця

Реанімація – відновлення життєво важливих функцій організму (перш за все дихання і кровообігу). Реанімацію проводять тоді, коли відсутнє дихання і припинилась серцева діяльність чи ці функції пригнічені настільки, що практично ні дихання ні кровообіг не забезпечують потреб організму. Можливість реанімації основана на тому, що, по-перше, смерть ніколи не настає відразу – їй завжди передує перехідна стадія, так званий термінальний стан; по-друге, зміни, які відбуваються в організмі при вмиранні, не зразу набувають незворотного характеру і при достатньому опорі організму і своєчасному наданні допомоги можуть бути повністю ліквідовані.

Визначення частоти дихання. Кладемо руку на грудну клітку, дивимося і рахуємо скільки раз за одну хвилину піднялась грудна клітка – це й буде частота дихання за одну хвилину. В нормі вона становить 12÷16 раз за одну хвилину.

Штучне дихання (ШД). Найефективнішим способом ШД є дихання "з легень у легені", яке проводиться " з рота в рот" або " з носа в ніс". Для цього відводять голову потерпілого максимально назад і пальцями затискають ніс (або губи). Роблять глибокий вдих, притискають свої губи до губ потерпілого і швидко роблять глибокий видих йому в рот. Вдування повторюють кілька разів, з частотою 12-20 раз на хв. З гігієнічною метою рекомендується рот потерпілого прикрити шматком тонкої тканини.

Якщо пошкоджено і обличчя проводити ШД з "легень в легені" - неможливо, треба застосувати метод стиснення і розширення грудної клітки шляхом складання і притискання рук потерпілого до грудної клітки з їх наступним розведенням у боки.

Найважливішою умовою успішного оживлення організму є своєчасне визначення ознак розладу кровообігу і клінічної смерті. Необхідно запам'ятати основні ознаки зупинки серця, їх п'ять:

1.      відсутність пульсу на сонній артерії;

2.      втрата свідомості;

3.      розширення зіниць і відсутність їх реакції на світло;

4.      зупинка дихання;

5.      синюватий або сіро-попелястий колір обличчя.

Зовнішній масаж серця. Здійснюється у випадку його зупинки. При цьому робиться ритмічне стиснення серця між грудиною та хребтом. На нижню частину грудини кладуть внутрішньою стороною зап'ястя одну руку, на яку з силою надавлюють з частотою 60 разів на хв. покладеною зверху другою рукою. Сила здавлювання повинна бути такою, щоб грудина зміщувалась вглибину на чотири, п'ять см., масаж серця доцільно проводити паралельно з ШД для чого після двох - трьох штучних вдихів роблять 15 здавлювань грудної клітки.

При правильному масажі серця під час натискання на грудну клітку відчуватиметься легкий поштовх сонної артерії і звузяться протягом кількох секунд зіниці, а також порожевіє шкіра обличчя і губи, з'являться самостійне дихання. Не втрачайте пильності. Не забувайте про можливість зупинки серця або дихання. Ви тільки почали надавати першу допомогу. Будьте готові до раптового другого приступу. Щоб його не пропустити, треба стежити з зіницями, кольором шкіри і диханням, регулярно перевіряти частоту і ритмічність пульсу.

Перша допомога при ранах і кровотечах. Способи зупинки кровотеч

Кровотеча виникає при порушенні цілості кровоносних судин. Вона може бути небезпечною для життя, бо зі зменшенням кількості циркулюючої крові порушується постачання киснем життєво важливих органів - мозку, серця, печінки, нирок. В залежності від виду пошкоджених судин розрізняють артеріальну, венозну, капілярну і паренхіматозну кровотечу.

Найбільш небезпечна артеріальна кровотеча. Вона виникає при пошкодженні артеріальних судин, кров у цьому випадку яскраво-червоного кольору і тече з рани сильним пульсуючим струмком (іноді фонтаном). Існує декілька засобів зупинки артеріальної кровотечі. Для зупинки кровотечі застосовують засіб притискування судин пальцем у відповідному місці. Найкраще, якщо вдається притиснути цю судину до кістки. При небезпечній для життя кровотечі, якщо неможливо застосувати джгут, необхідно накрити рану стерильною серветкою та притиснути пальцем судину, яка кровоточить. Але слід пам'ятати, що найбільш безпечний засіб притискування судини не в самій рані, а за її межами. перша допомога кровотеча перелом опік.

При артеріальній кровотечі судину притискують вище місця її пошкодження, а при кровотечі з вени - нижче. Для цього необхідно знати схему магістральних артеріальних судин і місця притискувань їх пальцем . Після того, як кровотеча зупинена притискуванням пальцем артерії, на рану накладають щільну стерильну пов'язку. Поверх неї - туго звернуту грудку вати, а потім щільно бинтують коловими рухами бинта. Замість вати можна використати різний м'який матеріал, що є під руками - хустку, кусок тканини.

Для венозної кровотечі характерний темно-червоний колір і витікає вона безперервним струмочком. Для зупинки кровотечі на рану накладають стерильну серветку, а потім здавлюючу пов'язку.

При капілярній кровотечі кров виділяється по всій поверхні пошкодженої тканини. У такому випадку накладають пов'язку, а поверх неї на місце пошкодження - кульку з льодом.

Паренхіматозна кровотеча спостерігається при порушеннях внутрішніх органів - печінки, нирок, селезінки і т. і. По суті це неначе змішана кровотеча з артерій, вен та капілярів. При цьому, кров тече сильно і безперервно зі всієї пораненої поверхні органу.

При кровотечі з легенів потерпілому надають зручне напівсидяче положення, на грудину накладають кульку з льодом або холодною водою. При внутрічеревній кровотечі потерпілого укладають на спину, прикладають холод до живота, скоріше викликають лікаря.

Методи зупинки кровотечі

Для того, щоб накласти кровозупиняючий джгут, використовують наступні правила:

1)     Джгут накладають при пошкодженні великих артеріальних судин кінцівок.

2)     При кровотечі з артерій верхніх кінцівок джгут найкраще розташовувати на верхній третині плеча, при кровотечі з артерій нижніх кінцівок - на середній третині стегна.

3)     Джгут накладають на піднесену кінцівку: підводять його під місце припущеного розташування, енергійно розтягують (якщо він гумовий) і підклавши під нього м'яку підкладку (бинт, одяг та ін), закручують декілька раз (до повної зупинки кровотечі) так, щоб витки лягли впритул один до одного і щоб між ними не попадали складки шкіри. Кінці джгута надійно зав'язують або з'єднують за допомогою ланцюжка і гачка.

4)     Джгут повинен накладатися туго, але не слід надмірно стискувати тканини кінцівок, так як можливі важкі ускладнення, до джгута обов'язково прикріплюють аркуш паперу з поміткою часу його накладання.

Джгут накладають не більш як на 1-1,5 години, а взимку - не більше як на 1 годину.

Правила та прийоми накладання пов’язок на рани

Головним в лікуванні інфікованих ран є їх первинна хірургічна обробка. Її мета – видалити пошкоджені, забруднені тканини, мікрофлору, яка знаходиться в ранах та тим самим попередити розвиток ранової інфекції.

Захист рани від забруднення краще всього досягнути наклавши пов’язку. При накладанні пов’язок необхідно дотримуватись наступних правил:

1)      не можна торкатись рани руками,

2)      не можна порушувати стерильності перев’язочного матеріалу, що торкається рани,

3)      пов’язка повинна бути надійно закріплена.

Підготовка до транспортування.

У випадку западання язика необхідно запрокинути голову назад та підняти підборіддя, щоб звільнити дихальні шляхи, піднявши язик).

Оцінивши стан постраждалого (хворого), розпочинають надання першої допомоги, характер якої залежить від характеру травмування, ступеню пошкодження та стан постраждалого.

При наданні першої допомоги важливо не тільки знати її методи, але й вміти поводитися правильно із постраждалим, щоб не спричинити йому додаткового травмування.

Для зупинки кровотечі, накладання пов'язки на рану, закриття опікової поверхні при термічних опіках та обробки шкіри при хімічних опіках та ін. виникає необхідність зняти з постраждалого одяг.

Необхідно вміти правильно зняти одяг з постраждалого. При пошкодженні верхніх кінцівок одяг знімають спочатку зі здорової руки. Потім, притримуючи пошкоджену руку, обережно стягуючи рукав, знімають з неї одяг. Якщо постраждалий лежить на спині та посадити його неможливо, то одяг з верхньої половини тулуба та рук знімають у такій послідовності:

Обережно витягають задню частину сорочки (сукня, пальто та ін.) до шиї та через голову переводять на груди, потім витягують із рукава здорову руку.

У останню чергу вивільняють ушкоджену руку, стягуючи (не вивертаючи) з одягу за рукав.

З нижньої частини тіла одяг знімають у аналогічній послідовності.

При сильних кровотечах та тяжких опіках одяг не знімають, а розрізають.

Необхідно знати, що при пораненнях, переломах, опіках усі різкі рухи, переміщення, перевертання постраждалого, особливо за зламані або вивихнуті кінцівки, різко посилюють біль, що може значно погіршити стан, викликати шок, зупинку серця, дихання. Тому піднімати ушкоджену кінцівку або постраждалого слід обережно, підтримуючи знизу ушкоджені частини тіла.

        Перша допомога при переломах. Прийоми та способи іммобілізації із застосуванням табельних або підручних засобів

У залежності від призначення пов’язки діляться на:

Захисні – необхідні для утримання стерильного засобу на рані.

Давлячі – необхідні для зупинки венозної кровотечі.

Іммобілізаційні – створюють нерухомість пораненої кінцівки.

Герметизуючі – використовуються при проникаючих пораненнях грудної порожнини.

У залежності від матеріалу, який використовується, пов’язки діляться на:

Бинтові - частіше використовуються марлеві.

Пращевидні - надрізана по краях смужка матерії чи марлі.

Косинкові - трикутникові косинки ,за допомогою яких можна покрити пов’язкою значну поверхню тіла, підвісити верхню кінцівку.

Найчастішим та основним прийомом першої медичної допомоги є іммобілізація - створення нерухомості ушкодженої частини тіла. Іммобілізація заспокоює біль та є протишоковим засобом, особливо при переломах кісток та суглобів, попереджує зміщення країв рани та слугує захисним засобом від проникнення інфекції до рани. Іммобілізація втримує уламки кісток у стиканні одне з одним, що значно полегшує подальше хірургічне лікування. Найскорішому загоєнню перелому сприяє правильна іммобілізація на період транспортування постраждалого у стаціонар.

Існують різноманітні шини фабричного виготовлення: дерев'яні, дротяні, сітчасті, пластмасові. У останній час почали застосовувати пневматичні шини, які виготовляють з гуми та пластмаси. Усі машини швидкої допомоги оснащені стандартними транспортними шинами. Вони повинні бути і в наборах першої допомоги у медпунктах, амбулаторіях, аптеках.

При відсутності стандартних шин іммобілізацію слід проводити за допомогою імпровізованих шин, виготовлених з підручного твердого матеріалу: дошки, лижі, палиці, рушниці, парасольки тощо.

Транспортування один із важливих елементів надання першої долікарської допомоги.

• Для перенесення потерпілого використовують стандартні носилки чи імпровізований підручний матеріал (палиці, драбини, ковдри, плащі).

• Звичайне положення потерпілого на носилках - на спині з припіднятою головою.
• При пораненні грудної клітини - напівсидячи.
• При пошкодженні хребта і нижніх кінцівок - лежачи на спині (на животі при втраті свідомості) на твердій основі (щит, сидіння з пожежного автомобіля, драбина і т.п.).
• При пошкодженні таза - на спині із зігнутими і розведеними в сторони ногами (поза “жабки”).

• При пошкодженні верхніх кінцівок - сидячи з підвішеною на косинці або бинті пошкодженою рукою.

• При переломах кінцівки обов’язково накласти шину.
• З метою надання максимального спокою не рекомендується перекладати потерпілого з одних носилок на інші.

Для перенесення потерпілих використовуються уніфіковані санітарні носилки (мал. 3). Вони дозволяють переносити потерпілого в різних положеннях: на спині, животі, на боці. Поставлені на козли, носилки можуть служити ліжком.

8. Невідкладна та перша допомога при отруєннях чадним газом, аміаком, хлором, іншими небезпечними хімічними речовинами

Хімічні опіки виникають при попаданні на шкіру або прийомі всередину сильних неорганічних кислот, лугів, солей важких металів. Кислоти призводять до сухого некрозу тканин, а луги – вологий некроз.

При хімічних опіках кислотами 2 ступеню пухирі не виникають, опікова поверхня чітко обрисована, темно-коричневого кольору з підтоками по периферії. При опіках лугами – вологий блідо-сірий струп без чітких границь.

Опіки негашеним вапном забороняється обробляти водою!

Стан, який виникає внаслідок високої температури навколишнього середовища та факторів, які сповільнюють тепловіддачу, що призводить до підвищеного вмісту тепла в організмі.

До теплових уражень належать:

-        теплові удари;

-        теплова непритомність;

-        теплові судоми;

-        теплові виснаження внаслідок зневоднення;

-        теплові виснаження внаслідок втрати організмом солей;

-        перехідне теплова втома;

-        тепловий набряк кінцівок.

Клінічна картина. На першому плані симптоми ураження нервової та серцево–судинної систем. Відчуття різкої слабкості, почуття жару, головний біль, шум у вухах, потемніння в очах, прискорення дихання, носова кровотеча, нудота та блювота, біль в надчеревній ділянці, спині та кінцівках.

При дії високої температури тяжкість стану наростає. Потовиділення зменшується, шкіра робиться червоною, сухою, гарячою. У постраждалого розвивається непритомний стан (від легкого глохнення до коми). З’являються судоми, розширення, а потім звуження зіниць, пульс слабкий, нерівний, дихання поверхневе.

Місцеві зміни при опіках:

• 1 ступеню клінічно проявляються розлитим почервонінням, припухлістю, сильним пекучим болем на уражених ділянках;
• 2 ступеню ці симптоми супроводжуються виникненням пухирів із серозною рідиною;
• 3 ступеню опіки можуть протікати із сухим (шкіра бурого кольору, суха, безболісна) або мокрим некрозом (набряк, жовто-сірий колір уражених ділянок шкіри, наявність кров’яних пухирів по окружності);
• 4 ступеню при опіках на фоні змін, які характерні для опіків 3 ступеню відмічається виражений некроз та обвуглювання тканин.

Для визначення площі опікової поверхні використовують правило долоні, згідно якому площа долоні дорослої людини складає біля 1% загальної поверхні тіла.

Площу опікової поверхні можна також визначити за допомогою правила “дев’яток” Уоллеса, згідно якому площа окремих частин тіла дорослої людини дорівнює 9% поверхні тіла: голова та шия – 9%, верхня кінцівка – 9%, нижня кінцівка – 18%, задня та передня поверхня тулуба – 18%, проміжність – 1%.

         У випадках видужання людей після перенесеного теплового удару частими ускладненнями являються головний біль, похитування при ходінні, парези, паралічі, послаблення пам’яті, відчуття страху.

Отруєння чадним газом виникає в наслідок дії на організм монооксиду вуглецю (СО). Потрапляючи через легені в кров він в 200÷300 разів швидше, ніж кисень, вступає в взаємодію із гемоглобіном, утворюючи при цьому – карбоксигемоглобін. Внаслідок цього гемоглобін втрачає  здатність переносити кисень з легень до тканин. Порушення транспортної функції приводить до кисневого голодування тканин, перш за все головного мозку. Монооксид вуглецю немає ні  запаху, ні кольору, тому отруєння настає непомітно.

Ознаки: головний біль, запаморочення, шум у вухах, біль у грудях, сухий кашель, почервоніння шкіряного покрову, серцебиття, сонливість, втрата свідомості, блювота.

          Перша допомога при хімічних та термічних опіках, радіаційних ураженнях, втраті свідомості, тепловому та сонячному ударах

Невідкладна допомога при потраплянні хімічних речовин в організм: полягає у швидкому видаленні та нейтралізації травмуючої речовини. Промивають шлунок або пошкоджену шкіру та слизові оболонки проточною водою (не менше як 10÷15 хвилин). Після промивання опіків водою проводиться хімічна нейтралізація агента. Нейтралізація кислот – 2% розчином соди – поверхневі опіки (1 ч. л. на стакан води), нейтралізація лугів – 2% розчином оцту або лимонної кислоти, лимонним соком.

Слід пам’ятати, що ускладненням опіків є опіковий шок, опікова хвороба та спотворюючи рубці. Це може призвести до стійкої втрати працездатності та здоров’я.

Перша допомога при термічних опіках.

-        припинення дії термічного фактора: одежу або речовини на тілі слід швидко погасити, припинити доступ повітря (придавити ділянку, яка загорілась цупкою тканиною, засипати піском, лягти на поверхню, притиснути її до землі). Швидко охолодити уражені ділянки холодною водою, снігом, льодом;

-        винос постраждалого із зони високої температури, зняття тліючого та палаючого одягу, не пошкоджуючи цілісності шкіри;

-        розрізати одяг (ділянки, які прилипли до шкіри залишити під асептичною пов’язкою;

-        прийняти міри для попередження забруднення опікової поверхні;

-        опіки не дозволяється змазувати олією або маззю, проколювати або розкривати пухирі;

-        при великій площі опіку постраждалого завертають стерильним простирадлом, попередньо проводять знеболення.

Перед транспортуванням необхідно забезпечити правильну транспортну іммобілізацію: шкіра обпаленої ділянки повинна бути в положенні максимального фізіологічного розтягнення.

Перша допомога при термічних опіках без пошкодження шкіряного покриву.

1.       Промити під холодною проточною водою протягом 15 хвилин.

2.       Накласти стерильну пов’язку.

3.       Знеболити.

4.       Дати багато підсоленого пиття.

5.       Госпіталізувати.

Перша допомога при отруєннях чадним газом: зупинити дію газу, забезпечити доступ свіжого повітря обливання холодною водою голови, вдихання парів нашатирного спирту, при втраті свідомості і порушенні серцевої діяльності провести штучне дихання та зовнішній масаж серця.

Невідкладна допомога при втраті свідомості, тепловому та сонячному ударах:

• швидке переміщення постраждалого в прохолодне приміщення;
• зняття одягу та зниження темпер. тіла фізичними методами (змочити тіло холодною водою, обдування вентилятором, пузирі з льодом на крупні судинно–нервові пучки, компреси на голову);
• прохолодне пиття.
•  
• Брошура "Евакуація"/uploads/editor/455/359351/sitepage_205/files/broshura_evakuaciya_1_.doc
• Брошура Безпека населення в НС    /uploads/editor/455/359351/sitepage_205/files/broshura_bezpeka_naselennya_v_umovah_zbroynih_diy_knizhka_2__1.doc
•  Брошура Укриття населення  в умовах НС /uploads/editor/455/359351/sitepage_205/files/broshura_ukrittya_naselennya_v_zahisnih_sporudah.doc